Співпраця кафедри музики та Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
18 квітня 2022 року викладачі кафедри музики взяли участь у звітній конференції Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України (далі – ІПООД), із яким тісно співпрацюють у різних напрямах протягом майже двох десятиліть. Науковий захід розпочато хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих захисників Батьківщини й мирних співвітчизників. На секції «Педагогічна освіта в Україні: сучасні виклики» (модератор – докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка відділу змісту і технологій педагогічної освіти Мирослава Вовк) уперше порушувались болючі науково-теоретичні та практичні проблеми освіти в умовах воєнного й повоєнного часу.
Докторка педагогічних наук, професорка, член-кореспондент НАПН України, директор ІПООД Лариса Лук’янова сердечно привітала присутніх і наголосила, що в добу «надскладних випробувань для українського народу діяльність Інституту набула нового змісту. Вчені активно діють у мережах громадянського спротиву за різними напрямами: інформаційно-роз’яснювальний; консультативно-підтримувальний, соціальний, оборонний» і закликала вчених «активізувати науковий аналіз сучасної освітньої ситуації».
На секційному засіданні обговорювалися чотири стрижневі доповіді. Так, у своєму виступі «Музейно-педагогічний фронт» Олександр Міхно, доктор педагогічних наук, директор Педагогічного музею України розкрив креативні медіапроєкти установи («Педагогічна мапа», «Педагогічний календар», «Книжковий фронт», «Фотобанк Педагогічного музею», «Педагогічні републікації», «Сторічні книжкові історії» тощо), які стануть у пригоді всім педагогічним університетам і коледжам України.
Оксана Іванчук, кандидатка філологічних наук, доцента, експертка Команди підтримки реформ МОН України презентувала мотиваційну доповідь «Трансформаційна роль освіти в післявоєнний період».
Оксана Цюняк, докторка педагогічних наук, професорка кафедри педагогіки початкової освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника запропонувала результати власного дослідження та результати його впровадження у складній соціальній і політичній ситуації в доповіді «Ефективність дистанційного навчання у закладах вищої освіти в умовах воєнного стану».
Усіх присутніх глибоко зворушила доповідь «Педагогічна майстерність учителя у спілкуванні з внутрішньо переселеними учнями» Олександра Лавріненка, доктора педагогічних наук, професора, головного наукового співробітника відділу теорії і практики педагогічної освіти ІПООД, учителя правознавства Ірпінського ліцею інноваційних технологій – Мала академія наук. Відомий учений і вчитель-практик подякував у виступі своїй alma-mater – Полтавському національному педагогічному університету імені В. Г. Короленка та окреслив зміст назрілого наукового напряму – «Педагогіки зраненого серця», спрямованої на формування принципово нових педагогічних компетентностей майбутнього вчителя у воєнний і повоєнний час у контексті Концепції педагогічної майстерності академіка Івана Зязюна.
В обговоренні нагальних педагогічних проблем взяли участь викладачі кафедри музики: докторка педагогічних наук, професорка, очільниця психолого-педагогічного факультету Наталія Сулаєва, яка поділилися набутками й викликами щодо організації мистецько-педагогічної освіти у вищій школі в умовах дистанційного навчання; кандидатки педагогічних наук, доцентки Вікторія Ірклієнко та Наталія Дем’янко узагальнили власний досвід гарантів освітньо-професійних програм «Середня освіта (Музичне мистецтво)» та «Середня освіта (Музичне мистецтво). Початкова освіта» (до речі, першої програми в Україні, яка органічно поєднує дві популярні серед абітурієнтів спеціальності), а доцентка Олена Лобач розповіла слухачам про організацію різних напрямів освітньої діяльності Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка з тимчасово переміщеними особами.
Узагальнюючи роботу секції, професорка Мирослава Вовк подякувала присутніх за щирість, розуміння, підтримку, людяність, синергію доброти та єднання, високий професіоналізм, наголосила на необхідності подальшого розвитку кращих традицій вітчизняної педагогічної науки та розробки нової ціннісно-емпатійної парадигми навчання й виховання зраненого покоління.
